Комунальний заклад
«Дошкільний
навчальний заклад (ясла-садок) № 36
Харківської
міської ради»
Досвід роботи психолога
Дошкільного навчального закладу №
36
Меламед Інни Борисівни
МОНІТОРИНГ
РОЗУМОВИХ ОПЕРАЦІЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Актуальність роботи. Проблема готовності дітей до шкільного навчання останнім
часом стала предметом гострих дискусій як серед науковців, так і серед широкого
кола громадськості. Для цього є вагомі як об`єктивні так і суб`єктивні причини.
Проблема
готовності дітей до навчання в школі – це не тільки наукова, але в першу чергу
реально – практична, дуже життєва і гостра задача, що ще не отримала свого
остаточного рішення. Від її рішення
залежить багато чого, сьогодення і майбутнє дітей.
У психології проблемою готовності дітей до
школи цікавилося багато вітчизняних фахівців (Л.А.Венгер, О.В.Запорожец,
В.К.Котирло Н.І.Гуткіна, Л.І.Божовіч, М.М.Поддяков, С.О.Ладивір, Т.В.Косма,
О.В.Проскура та інші). На сьогоднішній
день практично визнано, що готовність до шкільного навчання – багатокомпонентне
утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень спрямованих на
вивчання пізнавальних процесів.
У цьому контексті готовність
дитяти-дошкільників до навчання в школі має особливе значення. З її рішенням
зв'язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в
дошкільних установах. У теж час від її рішення залежить успішність майбутнього
навчання дітей у школі.
Умовою
успішного оволодіння дитиною шкільними знаннями, насамперед, є високий рівень
розвитку вербального інтелекту і мотиваційна готовність до навчання в школі, прийняття позиції учня і
високий рівень довільності дитини.
Традиційно виділяються три аспекти
шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Під інтелектуальною зрілістю
розуміється диференційоване сприймання (перцептивна зрілість), що включає
виділення фігури з тла; концентрацію уваги; аналітичне мислення, що виражається
в здатності встановлення суттєвих зв'язків між предметами та явищами;
можливість логічного запам'ятовування; уміння відтворювати зразок, а також
розвиток тонких рухів руки і сенсомоторну координацію.
У вітчизняній психології при
вивченні інтелектуального компонента психологічної готовності до школи акцент
робиться не на суму засвоєних знань, хоча це теж не маловажний фактор, а на
рівень розвитку інтелектуальних процесів. Як відзначав Л.І. Божовiч, дитина
повинна уміти виділяти суттєве в явищах навколишньої дійсності, вміти
порівнювати їх, бачити подібне і відмінне; вона повинна навчитися міркувати,
знаходити причино – наслідкові зв`язки та робити висновки. Для успішного
навчання дитина повинна вміти виділяти предмет свого пізнання.
Емоційний компонент готовності дитини до навчання виявляється в тому, що
вона іде до школи з задоволенням, радістю, довірою. Ці переживання роблять її
відкритою для контактів з вчителем, новими товаришами, підтримує впевненість у
собі, прагнення знайти своє місце серед однолітків. Важливим моментом емоційної
готовності є переживання, пов'язані з самою навчальною діяльністю та її першими
результатами.
Соціальний компонент готовності, містить у собі формування в дітей якостей,
завдяки яким вони могли б спілкуватися з іншими дітьми, учителем. Дитина
приходить у клас, де діти зайняті загальною справою і їм, потрібно оволодіти
досить гнучкими способами встановлення взаємин з іншими дітьми, діяти разом з
іншими. Таким чином, даний компонент спрямован на розвиток у дітей потреби в
спілкуванні з дорослими та однолітками, вміти підкорятися інтересам групи,
справлятися з роллю школяра.
Усі психологічні компоненти шкільної готовності є, безперечно, важливими.
Недостатній рівень розвитку будь – якого з них може сприяти виникненню шкільної
неуспішністі. Проведений аналіз причин шкільної неготовності учнів показав, що
за певних умов слабкість будь – якого компонента структури дитячої особистості
може призвести до серйозних труднощів уже на перших етапах навчання.
Деякі вважають головним показником
готовності дитини до шкільного навчання широту знань і уявлень, що дитина
придбала в період свого дитинства. Така точка зору є невірної. Дитина може
прийти в школу з досить широким колом знань і уявлень, разом з тим,
зовсім не підготовлена до
виконання вимог, які висуває перед ній
школа.
Інтелектуальна готовність дитини до
навчання в школі виявляється не в загальному запасі знань і представлень, а в
розвитку всіх пізнавальних процесів, в
першу чергу, в розвитку мислення.
Процес навчання в школі чекає від дитини вміння користатися
розумовими операціями: узагальненням, аналізом, синтезом і тощо. Однак цим не
обмежується інтелектуальна готовність дитини до навчання.
Шкільне навчання, засноване програмі, яка відбиває логіку самої науки,
чекає від дитини вміння систематично виконувати шкільні завдання поза
залежності від бажаннями самої дитини.
Ця вимога може бути задоволена за умов
певною організації навчання, зокрема на розв`язання на заняттях пізнавальних задач. Відомо, що
задача являє комплексне утворення і суттєву роль у процесі розв`язання задач
відіграють мисленнєві операції.
Аналіз психолого – педагогічних
досліджень свідчить, що багато вчених вивчали проблеми інтелектуальної
готовності дитини до школи, разом с тим є роботи, присвячені типам мислення, та
ролі мисленевих операцій в навчанні. На нашу думку вище викладене дозволяє
затверджувати, що не всі аспекти даної
проблеми розкриті, що приволікло нашу увагу і ми обрали тему роботи «Моніторинг
розумових операцій дітей старшого дошкільного віку».
Об'єкт
дослідження – розумові операції старших дошкільників.
Предмет дослідження –
вивчення особливостей розумових операцій у дітей шостого року життя.
Мета дослідження – виявлення
рівня сформованості розумових операцій у старшого дошкільника в процесі навчання,
розробка корекційних занять та їх
апробація.
Гіпотеза дослідження – полягала
у тому, що властивості мислення у дітей мають індивідуальний характер. Ми
припустили, що сприятливими умовами розвитку розумових дій у шестирічних дітей
з середнім та низьким рівням є застосування корекційної програми.
Згідно з метою та гіпотезою були сформовані наступні задачі:
1. Вивчення й аналіз психологічної
літератури по темі.
2.
Виявити рівень сформування розумових операцій як компонента інтелектуальної
готовності дитини до навчання у школі.
3. Розробка корекційної програми та її апробації.
Для разв`язання поставлених завдань були використані методи:
теоретичний аналіз наукової літератури, спостереження, бесіди діагностичні методики (“Класифікація”, “Саме
несхоже”, “Порівняння за формою”, “Четвертий зайвий”, “Виділення суттевих
ознак”) та методи статистичної обробки даних.
База дослідження: експериментальна робота виконувалась на базі
дошкільного навчального закладу № 36 м .Харкова.
Дослідженням було охоплено 26 дітей старшого
дошкільного віку.
Структура роботи: робота
складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури, додатків.
Комментариев нет:
Отправить комментарий